Працював я в копі-центрі. Займалися і адресною розсилкою — купа конвертів, і на кожен марки клеїти треба. Подряжались на цю справу різні бабульки: по 10 копійок за марку, в день по 400-700 конвертів — непоганий приробіток для пенсіонерів.
Приходить якось раз одна бабулька, приносить 1500 конвертів з вже наклеєними марками. Ми з нею розрахувалися честь по честі. Вже в дверях вона запитала:
— Онучки, а чи немає якоїсь іншої роботи?
— Поки що ні, тільки марки.
— Не, тільки не марки, мене з них пронос пройняв.
— (в шоці) Ви що, кожну облизували?
— Ну так, а як інакше-то?
