Мені сорок років, у мене є светр, борода і… ні, не кіт, а дружина і донька півторарічна. І я люблю готувати. Але кожен раз, коли я що-то ставлю в духовку або микроволноволновку, я про це зовсім забуваю, а коли згадую, що «у мене ж там молоко збігло», біжу на кухню — і бачу, що до дзвінка таймера залишилося 40-50 секунд. А таймер б всяко почув — чай, не в палаці живемо. І кожен раз ти стоїш і нудьгуєш цю нещасну хвилину, тому що більше на кухні робити нічого. Що гірше — з будильником та ж історія, але працює це все тільки тоді, коли некволий дзвінок і так має дзвеніти.
Звичайно, вистачає в житті проблем, але я до них звик ставитися філософськи. А це зависання в очікуванні таймера — ви будете сміятися — задолбали неймовірно.
