Задовбали представники старшого покоління, які дозволяють собі висловлюватися про тих, хто годиться їм приблизно діти, в дусі «вони ще не бачили справжнього життя».
З такими хочеться пограти в «Що? Де? Коли?».
Отже, є 30-річний N., якого 25 років тому кинула мати, так як не змогла розібратися, хто ж батько. Виховувала онука бабуся, яка змушувала його просити милостиню біля церкви. Хлопчина прибився до секції айкідо, виявився дуже здібним. Зараз він тренер, відкрив свою школу, добре забезпечений, нещодавно одружився.
А ось X., 32 роки, уже доктор наук, великий авторитет у своїй сфері, регулярно публікується за кордоном, виступає на конференціях по всьому світу. Шукати хлопця для відносин не встигає. Зросла теж без матері, але з люблячим батьком-професором, який в усьому підтримував доньку. Але при цьому бухав, не просихаючи, поки не помер від цирозу печінки, коли Х. було всього 20.
Y 27 років. Народилася в багатій і цілком благополучній родині, ні в чому не знала відмови. Поступила в престижний університет, але не за своїм вибором, а за протекцією впливового родички. Зрозуміла, що це «не її», забила на навчання, вирішила схуднути і стати моделлю, але тільки дістала виразку шлунка і мало не докотилася до анорексії. Вчасно зустріла хорошого хлопця, з яким створила міцну щасливу сім’ю. Виховує двох діток.
Увага, питання: хто з «А» «Х» та «Y» бачив саме «справжнє» життя і на певному її відрізку?
Втім, прискіпливі старші навряд чи зможуть чітко відповісти на питання про те, що ж таке «справжнє життя». Вони просто укручений свою мерзенну фразочку або у відповідь на цілком справедливе і коректне зауваження з боку молодших, або в непрошений нетактовне рада, або ж прокоментують їй спробу поскаржитися на якісь неприємності.
Тому вони і задовбали.
