Так вийшло, що за останні роки я знімала більше десятка квартир в різних містах колишнього Союзу, а переглянула, напевно, більше сотні. Не буду скаржитися на неадекватних хазяїв та ріелторів, завищені ціни тощо — в кінці кінців, це вирішуване: який вибір є майже скрізь. Задовбали зовсім інша проблема, не розв’язувана доплатою зайвої сотні доларів і стосується не тільки орендарів — планування.
Квартири траплялися різні: різний метраж, різну кількість кімнат, стандартні, покращені, з — прости господи — євроремонтом, без євроремонту, в старих будинках і в новобудовах — здавалося б, маса найрізноманітніших варіантів. Але одне і те ж повторюється майже скрізь: якщо санвузол роздільний, то туалет від кухні відділяє лише тоненька стінка. Квартири, в яких між туалетом і кухнею знаходиться ванна (або санвузол і кухня взагалі в різних частинах квартири) можу перерахувати на пальцях однієї руки.
Живу я не одна, до того ж, будинку часто бувають гості, так що на кухні постійно хтось снідає, обідає, вечеряє, п’є каву, що, загалом-то, цілком логічно: кухня для того й призначена. Туалет призначений для справляння протилежних потреб, і добре б у самоті. Звукоізоляція, як водиться, відсутня як факт, так що таке веселе сусідство створює дискомфорт всім: ні в туалеті розслабитися, ні на кухні поснідати, не вслухаючись в особливості роботи чужого кишечника.
Хай вже краще поруч з кухнею буде ванна. Задолбали.
