Задолбали загальне переконання, що «діти, які живуть з батьками» = «діти, які живуть на території батьків»!
Так, таких багато, та так, вони часто інфантильні і вимагають більше того, на що мають право. Чому батьки їх не виселяють або чому вони самі не з’їжджають — окреме питання.
Але чомусь всі забувають про зворотному варіанті, батько на території дитину? Або про сумісній власності на житло?
Ось Л., молода жінка, що живе з мамою, мама випиває, працює епізодично, водить п’яні компанії. Квартира знімна, її цілком оплачує Л. Оплачувати два знімних житла їй не по кишені, а кинути матір, шкода — та виявиться невідомо де. Мати все влаштовує.
Ось М., чоловік під 30, живе з дідом і бабусею, не може привести гостей під загрозою скандалу, не може міняти обстановку в своїй кімнаті без дозволу людей похилого віку (навіть плакат на стіну повісити), не може поставити у свою кімнату двері замість шторки. Його будять або намагаються «загнати спати» без урахування його думки, всі його речі проглядаються, перекапываются, неугодні «губляться». Квартира — двійка в рівній часткової власності, М. належить третина. Він має не менше прав жити там і так, як хоче, чому його старики, але вони про це і чути не хочуть (викупити його частку теж не хочуть і не можуть), а продавати частку ріелторам М. боїться. Мало, що зі старими зроблять…
Ось К., ровесниця Л., живе з татом і бабусею. І навіть в їх квартирі. К. задолбали виконувати багато дрібних необґрунтованих правил і примх рідні і шукати свої речі по всьому будинку. Але з’їхати вона не може, тому що хоч своя квартира у К. є, але тато і бабуся обидва хворі і потребують допомоги. А їздити до них кожен день неможливо, живучи окремо, а більше у них нікого немає.
Ось подружжя С. і В., трохи за 30, у них маленька дитина, а ще з ними живе свекруха. Вона намагається все в будинку побудувати за своїми правилами і дрібно вредительствует щодо дитини, то алерген дасть, то «мама і тато погані, а бабуся добра і все-все вирішить», мотає нерви невістці. І з’їхати б парі в самостійне життя, та тільки це квартира дружини, в яку з жалю взяли нездорову і малоимущую свекруха, хоча ще далеко не стара і цілком могла б сама впоратися зі своїм життям.
Ось З. У неї раптово померла мама, не встигнувши розлучитися з її питущим батьком. Хоча разом не жили вже довго, все знайти його не могла, та до суду йдуть… Свою половину їх з З. квартири мама їй подарувати не встигла, як і заповіт написати. П’яний татусь успадкував чверть квартири і прийшов туди жити. Пропадають речі, іноді його відвозить поліція за погрози і спроби побити. Віддати йому квартиру і знімати собі в іншому місці З. прямо зараз собі дозволити не може (та й чи?), свою частку він продати не згоден.
І таких ситуацій чимало, давайте не будемо всіх стригти під одну гребінку.
