Траурний марш роздягнених баранов

438

А мене задовбали адміністрація одного великого концертного комплексу. Не в плані того, що заборонили продавати пиво на рок-концертах — тут-то якраз можна зрозуміти, ПП з тверезим народонаселенням трапляються набагато рідше. Не в плані обладнання або звуку — світлові ефекти і якість звучання все частіше стали виходити цілком на рівні. І навіть не в плані того, що концерти починаються мінімум на годину пізніше — до запізнення іменитих груп практично всі звикли, до того ж це часто залежить не від адміністрації комплексу .

Але от організація роботи гардеробу після концерту — це просто пісня, причому скоріше навіть траурний марш. На всю чималу юрбу глядачів, які склали свої курточки-шубейки-пальтечка в гардероб, обгороджений один-єдиний вхід у всі його численні секції. Цей прохід не відзначене жодним розпізнавальним знаком, крім купки сек’юріті, які тримають оборону. Місце входу можна помітити, тільки видершись на сходи і оглянувши протягом розбурханого натовпу десь далеко внизу. При цьому гардеробники в далеких секціях можуть сміливо читати газетку: до них добирається в кращому випадку один з трьох прагнуть встигнути на метро глядачів.

Обурюють працівники охорони, які в розмові між собою називають некероване стадо відвідувачів «баранами», обурює повне ігнорування проблеми адміністрацією комплексу. Скарги такого роду, надіслані на офіційний мейл адміністрації комплексу, видаляються без прочитання.

Я розумію: будучи де-факто монополістом по організації концертів такого рівня, адміністрація може дозволити собі плювати на зручність глядача. Але зробити покажчики, щоб натовп не кидалася в броунівському русі, створюючи тисняву і метушню, представляється не настільки затратним. І чому б не відгородити по номерів три входи замість одного? Три потоку пройшли б по стрілках набагато швидше і цивілізованіше, ніж один некерований.

Я хочу отримати прийнятний сервіс за свої кілобакси, але всі ми пам’ятаємо приказку «мріяти не шкідливо». Монополісти, ау! Ми не VIP-клієнти, але і не «быдлостадо», і теж гідні поваги.