Всі чули про профілактичні властивості червоного сухого вина (алкоголю взагалі) щодо хвороб серця і судин. У Росії п’ють не сильно більше, ніж у Франції — так чому ж у нас алкоголь впливає на серце по-іншому? Кардіохірург Олексій Федоров, завідувач операційним відділенням Центру серцево-судинної хірургії госпіталю імені Бурденка в новій книзі про здоров’я серця розбирається в тому числі і з нормами вживання алкоголю.
Є одне питання, яке на роботі я чую найчастіше. Зазвичай це виглядає так: прооперований хворий на бесіді перед випискою жалібно піднімає очі і, зібравшись з духом, запитує:
— Доктор, а пити мені тепер зовсім не можна? Ну хоча б 50 грамів на свята?
Або ще так буває: разом з пацієнтом (а більша частина сердечників — чоловіки) заходить дружина, всім своїм виглядом показує, що доктор зараз накладе обмежень, а вже вона простежить, щоб всі заборони неухильно дотримувалися. Питання про алкоголь бідолаха приберігає на кінець розмови, і ледь почне лепетати, як дружина накидається на нього:
— Та як тобі не соромно про таке питати у лікаря, відпив ти своє!
Поза стін госпіталю питання набуває інший характер. Хто-небудь з приятелів чи просто людина, яка зі мною в одній компанії і раптово дізнався, що я кардіохірург, підсаджується до мене з келихом і, невимушено похитуючи його в руках, запитує:
— Скажіть, доктор, так корисний все-таки алкоголь для серця або шкідливий? І де та сама “безпечна доза”?
А точніше-так. Спочатку — про погоду, потім про серіал “Доктор Хаус” і тільки після цього — про головне. Гаряча тема. Давайте розберемося.
Як алкоголь був шкідливим, а став корисним
Всі знають, що на початку XX століття в аптеках як ліки продавалися кокаїн і морфій? А цигарки рекламували як засіб, що захищає від зараження туберкульозом? На такі дрібниці, як вплив алкоголю на здоров’я, в ті роки не звертали уваги. У медицини були справи серйозніше — боротьба з іспанкою, наприклад.
Після Другої світової доктора схаменулися і поспішили записати всі алкогольні напої у найнебезпечніші вороги людства. А потім, в 1960-е, з’явилися перші проміжні дані знаменитого Фрамингемского дослідження (триває вже 70 років!), виявив одну цікаву деталь. Виявилося, що люди, які щодня вживали невелику кількість алкоголю (ну як невелике — 1-2 келиха червоного вина або кухоль пива), рідше страждали серцево-судинними захворюваннями, рідше вмирали від інфаркту і інсульту і взагалі жили довше за тих, хто не пив зовсім.
Справедливості заради слід сказати, що вони за всіма показниками переживали і тих, хто зловживав алкоголем, але верхня межа не просто безпечного, а “корисного” прийому алкоголю пролягала на рівні, еквівалентному пляшці горілки в тиждень, що дуже спантеличило вчених з усього світу.
З тих пір дослідження йдуть одне за іншим, а суперечки навколо користі або шкоди помірних і середніх доз алкоголю для серця не вщухають. На щастя, сьогодні накопичено достатній обсяг наукового матеріалу, щоб поставити у цьому питанні якщо не крапку, то хоча б тире.
Скільки алкоголю можна в день чоловікові і жінці?
Для початку важливо вирішити, у чому все-таки вимірюється доза випитого алкоголю. На практиці це не так-то просто. В непомітну пастку нерідко потрапляють перекладачі медичних новин, які вражають нас “безпечними” трьома-чотирма келихами пива в день. На Заході, звідки ми звикли отримувати дані останніх медичних досліджень, існує своя система оцінки випитого алкоголю. Називається дрінк.
1 дрінк дорівнює 14 грамам (18 мл) чистого 96% етилового спирту. 1 дрінк — це 360 мл світлого пива міцністю 4 градуси, 100-150 мл некріпленого вина, 45 мл міцного 40-градусного напою.
І ось тепер починається найцікавіше — безпечний рівень вживання алкоголю, з точки зору ВООЗ, становить 10 л в перерахунку на чистий спирт на рік для чоловіків і 7 л — для жінок. Проведемо невеликі розрахунки — 10 л це 556 дрінків в рік, або 1,6 дрінків в день, або 11 дрінків в тиждень.
Пляшка горілки містить 16 дрінків алкоголю, а дозволені чоловікам 1,6 дрінка в день — це досить великий келих міцного 5-градусного пива, 200 мл вина або 70 мл горілки чи коньяку. Нічого собі! — вигукнуть читачі і всі найближчі наркологи.
Наш Моз у 2017 році випустив свої рекомендації, розроблені Науково-дослідним центром профілактичної медицини. Вони трохи більш консервативні, але все ж — абсолютно без ризику для здоров’я чоловік може випивати: 1,5 л пива міцністю 4,5 градуси за три дні в тиждень, або одну пляшку міцного вина в тиждень (півтори-дві пляшки звичайного), або дві чарки горілки в день.
Жінка може, не побоюючись за наслідки, в день випити два келихи сухого вина об’ємом 100 мл і фортецею 13 градусів, або келих шампанського об’ємом 150 мл, або одну чарку горілки.
На чому засновані такі рекомендації? На даних найбільшого метааналізу, проведеного S. Costanzo і співавторами на основі 8 великих досліджень дії алкоголю на ризик розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС). Усього в дослідженні взяв участь 16 351 чоловік. Виявилося, що вживання алкоголю в дозі від 5 до 26 г чистого спирту в день (тобто трохи менше двох дрінків) чітко пов’язано зі значущим зниженням ризику захворіти і померти від ІХС. Але у тих, хто приймає на груди понад 26 г на добу, захворюваність і смертність від ІХС різко збільшуються. Це і є знаменита J-крива.
Нерегулярно, відразу багато й міцного
При цьому в нашій країні ситуація зі споживанням алкоголю, скажімо так, нестандартна. У перерахунку на етиловий спирт і душу населення воно у нас не завжди найвища в Європі. Чехія, Німеччина і Франція періодично виходять вперед. На сьогодні алкокарта Європи виглядає наступним чином: якщо у нас це 15,1 л на рік (за даними ВООЗ за 2014 рік), то в тій же Чехії — 13, у Франції — 12,2, в Німеччині — майже 12, в Іспанії — 11,2. При цьому країни з споживанням понад 11 л на душу населення, згідно з критеріями ВООЗ, належать до “п’є”.
А от тривалість життя: у нас — трохи за сімдесят, в Іспанії — 82,27 року, Франції — 81,84, Німеччини — 80,57, Чехії — 78. Це змушує іноземних вчених ламати голову — у чому ж секрет такої розбіжності в цифрах, невже причина знову в загадковій російській душі.
Вчені кажуть — причина у північному типі споживання алкоголю. Ми воліємо міцні напої (а вони — легкі, наприклад, вино і пиво), приймаємо великі дози за короткий час (а вони — невеликі дози практично щодня), ми нерідко стикаємося з сурогатним алкоголем (вони — виключно з напоями хорошої якості), і ми традиційно менше уваги приділяємо своєму здоров’ю (а вони хоч і п’ють, але регулярно обстежуються).
Від себе додам ще один фактор, який не знайшов у вчених, — я впевнений, що реальна кількість споживаного алкоголю у нас вище. Справа в тому, що в Європі вище емансипованість жінок, і в кафе майже у кожної в руці келих вина. У нашій країні, де чоловічі позиції традиційно сильніше, значна частина жінок практично не вживають алкоголь. Поспостерігайте в кафе — він замовив собі келих пива або невеликий графин горілки, а вона п’є сік або безалкогольний мохіто.
Отже, західні цифри відображають реальність, враховуючи і чоловіків, і жінок, а у нас є велика група людей, які беруть участь у розподілі кількості випитого за рік алкоголю, але на ділі не п’ють взагалі. Значить, п’ють насправді п’ють більше.
Тепер трохи порівнянь. Порівняємо Росію, з нашим шашликом, ковбасою і пельменями, з Францією, для якої характерно теж не надто здорове харчування і приблизно таке ж споживання алкоголю. Однак є і суттєві відмінності.
У Росії, за даними Росстату на 2013 рік, 54,5% всього споживаного алкоголю складають міцні напої. У той же час вино в нашій країні становить лише 13,2% алкогольного ринку, причому більшу частину традиційно складають солодкі та десертні вина. У Франції ситуація протилежна: міцні напої — це не більше 20% ринку, а вино — 62%. Велика частина продажів доводиться на червоне сухе вино.
Що в червоному вині захищає серце і судини?
Вчені впевнені — істина, як завжди, у вині. А саме в червоному сухому. І в звичкою його вживання — кілька разів на тиждень, але у відносно невеликій дозі. В інших напоїв, будь то біле вино, червоне вино солодких сортів, міцні алкогольні напої або пиво, результати скромніше. А ще важливо не зловживати. Адже як тільки загальна кількість спиртного, випитого за тиждень, підвищується, чарівне захисна дія втрачає навіть червоне вино — смертність від ІХС та інших захворювань стрімко зростає.
Чому ж алкоголь знижує захворюваність на атеросклероз і ризик смерті від інфаркту? Одна з імовірних причин — зменшення синтезу фібриногену, що є одним з основних учасників процесу тромбоутворення. Так, щоденний прийом алкоголю більше 4 тижнів допомагає знизити вміст цієї речовини на 0,2 г/л.
У людей, які часто п’ють червоне вино, рівень знижується ще більше. При цьому високий рівень фібриногену є незалежним фактором ризику інфаркту — підвищення його рівня на 1 г/л збільшує ймовірність інфаркту у 2,5 рази. Відзначено позитивну дію алкоголю і на інші етапи формування тромбу — зниження агрегації тромбоцитів, зменшення в’язкості крові.
Що ж такого є в червоному вині, що воно набуває властивостей захисника серця та судин? Вчені впевнені — вся справа в наявності особливої суміші флавоноїдних (ресвератрол) і нефлавоноидных поліфенолів, які входять до складу танінів червоного вина і діють як антиоксиданти.
Особливу увагу дослідників привернуло речовина fl avan-3-ols (полімеризований процианид, є конденсованим дубильні речовини). Це з’єднання відноситься до групи флавоноїдів і становить до 50% від загального вмісту флавоноїдів у червоних винах. Особливо високим вмістом fl avan-3-ols відрізняються вина, вироблені на південно-заході Франції та італійської Сардинії, в яких його в 2-4 рази більше, ніж у червоних сухих винах з інших регіонів.
При цьому не будемо забувати, що алкоголь здатний впливати на серце не тільки позитивно. Але це у випадку методичного зловживання, яке може протікати як у вигляді щоденних узливань, так і по типу “пияцтва вихідного дня”. Останнє навіть стало причиною появи особливого діагнозу “синдром святкового серця”.
Мова йде про різке збільшення порушень ритму серця (найчастіше — миготливої аритмії) і навіть інфарктів у ніч з неділі на понеділок або в останній день тривалих свят.
Також методичне зловживання алкоголем — і ми говоримо не про пияцтво, а про перевищенні рекомендованих доз — сприяє підвищенню артеріального тиску, аж до розвитку гіпертонічної хвороби. Значні жертви нерідко стають причиною гіпертонічного кризу.
У Норвегії раніше пили, як в Росії
Що ж робити? Невже ми — заручники північного типу вживання алкоголю? Нерегулярно, зате відразу багато і бажано міцного — і є наше “алкогольне кредо”? Приклад наших найближчих сусідів налаштовує на оптимістичний лад. В інших країнах Північної Європи — Фінляндії, Швеції, Норвегії та Ісландії — до початку 80-х років минулого століття спостерігався дуже схожий на нас режим вживання алкоголю: переважали епізодичні великі жертви, міцні напої, а загальне річне споживання було таким же, як в європейській частині СРСР.
Однак під впливом державної політики у сфері охорони здоров’я в 80-х і 90-х роках відбулися великі зміни: значно зменшилось споживання міцних спиртних напоїв (на 1,5 л спирту в рік на душу населення в Норвегії, на 2 л у Фінляндії і на цілих 3 л у Швеції), при цьому загальне споживання алкоголю залишилося незмінним або навіть незначно зросла.
Це відбулося за рахунок заміни міцного алкоголю неміцним — вином і пивом. І стало одним з провідних чинників у значимому збільшення тривалості життя. Думаю, наш уряд повинен піти по цьому ж шляху: усвідомлюючи безперспективність повної відмови наших співгромадян від вживання алкоголю, держава повинна постаратися перевести нас на більш безпечні і навіть корисні рейки.
Червоне вино корисне для серця — але рекомендувати не можу
Так що — пити чи не пити? І вже хочеться сказати — звичайно, купуйте червоне сухе, і буде вам щастя. Але розумію, що залишаються підводні камені, і згадую нашу розмову з академіком Євгеном Шляхто. Євген Володимирович каже:
— Я люблю червоне вино і хочу, щоб вона дійсно допомагало від хвороб серця, але що ми сьогодні можемо купити у нас в Росії? Чи зберігає італійське чи французьке вино свої властивості після транспортування, перепадів температур, адже винороби іноді навіть не рекомендують діставати пляшку на світло або трясти її, що вже говорити про довгу дорогу у фурі або на кораблі.
І потім, щоб не скисло вино, в нього додають консерванти. Випивши ввечері пару келихів вина, на ранок я відчуваю симптоми отруєння діоксидом сірки. Впевнений, що в пляшці, яка готується на експорт, його більше, ніж у тій, яку планують швидко продати у себе вдома.
А ще не завжди ясно, як рекомендації кардіологів можуть вплинути на стан інших органів і систем. Так, алкогольна хвороба печінки і алкогольний цироз свого часу представляли серйозну проблему у Франції — захворюваність цією патологією була там вище, ніж в інших європейських країнах. Варто проводити профілактику ІХС невеликими дозами алкоголю людям, що страждають виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки, навіть банальним хронічним гастритом?
Загалом, навіть тут ще чимало питань. Мабуть, буде правильно, якщо кожен ознайомиться з інформацією по темі, яка відома на даний момент, і візьме для себе правильне рішення.
