Мене задовбали радянська звичка дрібних крамарів, язик не повертається назвати їх підприємцями, скаржитися на відсутність здачі. Магазини, перукарні, кур’єрські служби, ви взялися продавати товар, надавати послуги, так будьте ласкаві забезпечити процес розрахунків, поставте термінал для карток, в кінці кінців.
Ні, мені нецікаві пояснення, чому немає здачі. Мені все одно, де ви її візьмете. Так само як і вам все одно, де я беру гроші, щоб заплатити!
Розумію, що п’ятитисячна з ранку в маленькому містечку для маршрутчика — це проблема. Але тисяча рублів у Москві ввечері — це що, такі величезні гроші? Ні, я не піду нікуди нічого міняти. І взагалі постараюся до вас більше ніколи не звертатися. Я не дівчинка на побігеньках, я не збираюся купувати в інших крамарів непотрібну мені фігню, щоб принести вам гроші у зручній для вас формі. Одного разу запропонувала продавщиці сходити і розміняти самої, адже я клієнт, а не вона. У відповідь — вирячені очі, порожній погляд, збій матриці. Ще я періодично наполягаю, щоб вони все-таки перевірили вміст каси. І знаєте що? В 9 випадках з 10 здача є. Вони просто не хочуть мені її давати (потім раптом хтось прийде, а я — ніхто, чи що?).
Дрібний «бізнес» вічно ниє, що клієнти погані, багато перевірок. А як ви хотіли? Ви взагалі в курсі, що таке сервіс? Спробуйте почати його робити, тоді і клієнтів додасться, а від спілкування з вами будуть залишатися приємні емоції, вас будуть рекомендувати іншим. А поки — задовбали!
