Я люблю на дозвіллі почитати історії з життя, які розповідають реальні люди в інтернеті — в різних пабликах, на розважальних порталах, та навіть і тут. Але є один момент, який з кожним днем все сильніше мене задовбує, тому що попадається мені все частіше і частіше.
Люди часто пишуть про те, як з ними сталося щось погане: хтось нахамив, погано обслужив, штовхнув на ескалаторі і так далі. Але в дев’яноста відсотках цих історій автор з якоїсь причини вирішує дати читачеві докладний опис свого опонента. І що ж ми бачимо?
«Стою я в черзі, і тут переді мною протискується величезна бабища два на два і каже, що раніше тут стояла».
«Їду я в автобусі, а поруч якась розмальована фіфа тріпається по телефону півтора години, у мене аж голова заболіла!»
«Я приходжу на пошту, а там працівниця, схожа на жабу, відмовилася видати мені посилку, бо робочий день нібито закінчився».
«Якийсь мерзенний смердючий мужик, схожий на бомжа, наступив мені на ногу і навіть не вибачився!»
Люди, я розумію вашу образу на опонента і бажання помститися йому хоч так, текстом, раз не вийшло захиститися в реалі. Але в підсумку це виглядає просто безглуздо і шкода. Як ніби ви думаєте, що зовнішність вашого кривдника якось пов’язана з його поведінкою. Невже в вашому світі люди, які виглядають добре (або хоча б не зухвало), ніколи нікому не хамлять і нікого не ображають? Або, якщо вам наступить на ногу і не вибачиться якийсь стильний красень, вас це образить менше, ніж той же самий вчинок від неохайного і некрасивого людини?
Будь ласка, перестаньте проходитися по чужої зовнішності там, де вона зовсім ні при чому. Вашого кривдника це навряд чи змусить виглядати ще гірше, а от враження про себе ви неабияк подпортите.
