Усім спасибі, всі вільні

359

Дамочка в тролейбусі, так-так, ви-ви! Від того, що ви вже в десятий раз переплутали моє плече з поручнем і знову з’їздили мені своєю сумкою по голові, сидяче місце не звільниться. Я он краще тієї вагітної в червоному пуховику просигналю, тому що їй це сидяче місце потрібніше. А ви, пані, поїдете стоячи. Що, незадоволені? Таксі до ваших послуг.

Дядько в податковій, не треба ломитися до інспектора вперед мене, вас все одно не візьмуть. Народ тут йде, на жаль і ах, записи, і працівник викликає кожного клієнта згідно черги. Так що даремно ви намагаєтеся відпихнути мене з дороги. І так, дядечку, митися треба. Раз на місяць хоча б. А то за ті три хвилини, що ви біля мене терлися і вимагали пропустити вас, бо вам «терміново-терміново-ось-прям-щас», я мало не задихнулася.

Дівчина-інспектор, ось вам спасибі. Пара хвилин — а ви вже і мої документи прийняли, і пояснили, коли прийти за папером для бухгалтерії.

Тітонька на зупинці, не треба клянчити у мене 15 рублів на проїзд. Ви вже чесно скажіть: «Подайте на пивасик, мучить похмілля», а то мені вже смішно стає. Та й не вірю я всім цим жалібним «відібрали гаманець», «забув гроші» та іншим отмазкам. Не вірю після того, як натрапила енну кількість разів. Якщо тебе, тітонька, пограбували, забравши гаманець, я краще викличу тобі на допомогу поліцію. Але грошей не дам: вчений вже.

Кондуктор в автобусі, і чого чекаємо? Чи вам до першої зірки не можна? Чого ви так пильно дивіться на мене чекаєте, що я вам купюру в 500 рублів протягну? Тримай кишеню ширше. У мене он 15 да-а-авно на проїзд підготовлені. Ах, вам не потрібна в кінці дня дрібниця? Мені, як не дивно, теж. І купюру в 500 рублів я вам не дам. Ах, ви не хочете везти мене далі! Відмінно, я зійду. Але я сьогодні направлю парочку скарг у відповідні організації. І вас, дорогенька, у кращому випадку просто звільнять. Це в кращому випадку. Я ж можу ще і в суд подати. А що — маю право.

Мумія в уніформі охоронця, займайся тим, що тобі, мрець ти мій дорогоцінний, зарплату дають, а не лізь до мене з дурними разговорчиками. Мені завгодно відвідувати ввірену тобі крамницю кожен день і вибирати товар у підходящої мені спокійній обстановці. Мене нервують мумії, від яких за кілометр тхне потрійним одеколоном. Що? Забрати сумку в шафку? З якого дива, можна дізнатися? Ах, сумка велика? Панове, ви тільки що пропустили в торговий зал даму, чия торба — три моїх, і ні слова не сказали. Так що всім спасибі, всі вільні. А будете, панове, мені лагодити перешкоди, знову-таки нажалуюсь в той же Росспоживнагляд, і господарям твоєї крамниці мало не здасться.

Касирка, не треба на мене дивитися як на ворога народу, якщо я всього-то відволік вас від захоплюючої бесіди з приятелькою, постукавши своєю кредиткою про ваш робочий стіл, щоб привернути увагу до клієнтів. Ви тут ніби як покупців обслуговуєте, і черга, що стоїть за мною, скоро збунтується від безцільного очікування.

Дівчина з гінекології, я вже третій раз пояснюю вам, що до нас без призначення лікаря приходити не можна. Так, і на велотренажер я вас теж не пущу. Тому що лікар не дозволив.

Ну, а ви, дорогенька з терапії, чому йдете займатися, коли мій робочий день уже скінчився? Ах, «Сутінки» дивилися, тому і про розклад забули? Рада за вас. І за «Сутінки» ваші рада. Ні, і на «лижах» походити півгодини не можна. Мій робочий день скінчився. Приходити треба вчасно, дорогенька. «Сутінки» ваші можуть почекати. А я — ні. У мене чіткий розклад, і я буду його дотримуватися.

Усміхнена дівчина з МММ, не треба чіпати мене за руку і приставати з агітацією. Ваша «каса взаємодопомоги» — не більш ніж дешеве кидалово. Відчепіться від мене, інакше будете з поліцією пояснюватися. Що, образилися? Та заради Бога, мені не шкода.

Молодий чоловік з страхового товариства! Ні, я не збираюся пускати вас у мою квартиру. Чому? По качану. Не хочу. Мені спокійніше через замкнені двері з вами розмовляти. Чому так грубо вам відповідаю і погрожую поліцією? Та тому, що ви вже мене дістали: десятий раз за вечір зірвали довбання в двері. Я мозоль на мові натерла, намагаючись пояснити, що не хочу мати справу з вашим товариством.

Як же ви мене задовбали!

Коть, ти знову відлив у раковину. Іди сюди, мурчащее пухнасте диво, дай поцілую.